Наведено детальну характеристику баденського комплексу Закарпатського неогенового прогину (підсольовий і надсольовий підповерхи). На основі аналізу основних характеристик порід-колекторів та ємнісно-фільтраційних властивостей порід зроблено висновки щодо перспектив газоносності баденського комплексу Закарпатського неогенового прогину й окреслено першочергові об'єкти для подальших геологорозвідувальних робіт.

Приведена характеристика баденского комплекса Закарпатского неогенового прогиба, детально описаны свиты, которые входят в его состав. Проанализировано строение баденского комплекса (подсолевой и надсолевой подэтажи). Рассмотрены емкостно-фильтрационные свойства пород и охарактеризованы породы-коллекторы, в результате чего сделан вывод относительно перспектив газоносности баденского комплекса и очерчены первоочередные объекты для геологоразведочных работ.

The characteristic of Baden complex of Transcarpathian Neogene Foredeep has been given in the article. The suites of Foredeep have been described by detail. The structure of Baden complex has been analyzed (undersalt and above salt floor); Capacity filtration characteristics of rocks have been examined. Reservoir rocks have been characterized. The conclusion has been done concerning gas-bearing perspective of Baden complex and the first geological prospecting objects have been marked.

На підставі аналізу структури неогенових відкладів Закарпатського прогину простежено неогенову геодинаміку регіону. На основі порівняння з сучасними даними зроблено висновок, що сучасний геодинамічний режим літосфери прогину є певним продовженням трансформації неогенового геодинамічного процесу з субкарпатського до зонного з наростанням проявів процесів поперечного рисунку та їх просторовою міграцією (в загальному - з південного сходу на північний захід). Показано, що середня субкарпатська смуга підвищеної сейсмічної активності в прогині пов'язана з розривними порушеннями неогенового закладання його осьової зони.

Розглянуто питання структурно-дугової будови Центральних (Внутрішніх) і шар'яжної - Зовнішніх Карпат, їх зчленування з різними тектонічними елементами Східноєвропейської платформи. Важливим моментом під час деталізації геологічної будови Карпатського орогену було виділення за результатами гравіметричних і сейсмічних досліджень Підкарпатського рифтогену та встановлення під Сколівським покривом параавтохтонного Ясинського елемента. З останнім пов'язують чималі перспективи нафтогазоносності за рахунок виявлення та простеження нової південної смуги глибинних складок. Цей рифтоген увібрав у себе основні насувні маси флішових і моласових утворень і визначив сучасну дугоподібну форму орогену. Перспективи пошуку покладів вуглеводнів в алохтонному комплексі пов'язуються з антиклінальними складками, тектонічно та літологічно екранованими блоками окремих складок-лусок, а також (як новий напрямок) - з розкриттям приповерхневих піднасувних структур.

Наведено нову схему тектонічного районування Українських Карпат та їх зчленування з платформою. Переглянуто складові частини як Передкарпатського прогину, так і Складчастих Карпат, зокрема, смугу розвитку глибинних складок, яка раніше виділялась як Внутрішня зона прогину, віднесено до складу Складчастих Карпат (Делятинський покрив), а воротищенсько-слобідську олістостромову товщу виділено у самостійний Слобідський покрив. Останній разом із Стебницьким покривом утворюють великий моласовий шар'яж фронтальної північно-східної частини Карпатської споруди, для якого запропоновано назву Дрогобицький. Зовнішня (Більче-Волицька) зона є складовою частиною платформи, а не прогину. Основними структурами, які зупинили подальше насування Карпат у північно-східному напрямку, є північна бортова частина Підкарпатського рифтогену (східчастоподібна Косівсько-Угерська зона) та Отинський горст. Викладене розуміння геологічної будови Карпатського орогена та його зчленування з платформою повністю виключає виділення перехідної структури Передкарпатського прогину та включення в цей прогин складових частин рифтогену (Косівсько-Угерської зони, Крукеницької западини й Отинського горсту). За даними геолого-геофізичних досліджень у Карпатах виділено нову перспективну для пошуків покладів нафти та газу параавтохтонну структуру (Ясенський шар'яж), а також окреслено у межах Підкарпатського рифтогену ділянки розущільнення утворень верхньої мантії й земної кори. Власне у цих зонах відбуваються відповідно нафтогазоутворення та нафтогазонагромадження.

Наведено огляд геологічної будови Внутрішніх і Зовнішніх Карпат та їх співвідношення з Альпійською гірською дугою, Динаридами та Балканами. Внутрішні Карпати в сучасному структурному плані утворюють дві дуги - західну серпоподібну та східну підковоподібну, насунуті на Зовнішні Карпати. В долині р. Тиса вони розділені поперечною Дебреценською синкліналлю, що не дозволяє проводити пряме продовження та зіставлення Татро-Вепорид з Мармароським масивом або горами Апусені.

За літологічними різновидами крейдово-палеогенового комплексу та внутрішньою будовою Берегова скиба за простяганням поділяється на три частини (куліси): Черхавську (північно-західну), Витвицьку (центральну) та Бухтовецьку (південно-східну). Черхавська куліса збудована низкою дрібних складок-лусок, які загалом утворюють пластину (покрив) клиноподібної форми, гострим кутом спрямовану в бік південних скиб. Еоценовий комплекс тут був підрозділений на витвицьку та попельську світи, а олігоценовий представлений лише нижньоменілітовою підсвітою. Попельська товща розглядається не як самостійна світа, а як олістостромовий горизонт у складі бистрицької світи, а витвицька - розділена на манявську та пасічнянську світи. У Витвицькій кулісі еоценові утворення підрозділені на манявську, вигодську та бистрицьку світи, а олігоцен-нижньоміоценові - на нижньо-, середньо- та верхньоменілітову підсвіти і поляницьку світу. Товщина покриву куліси місцями перевищує 2 км, і тут поряд з дрібними складками-лусками спостерігаються і нормальні різнонахилені і значні за розмірами антикліналі. Внутрішня будова Бухтовецької куліси представлена малопотужною пластиною з горизонтальним заляганням і деяким зануренням у фронтальній північно-східній частині її підошви. На поверхні крейдово-палеогенові утворення куліси формують як окремі тектонічні останці (долина Пруту), так і півостанці (район Биткова - Надвірної).

Складено схематичну структурну карту донеогенової основи Закарпатського прогину, на якій відтворено північний та південний борти, його центральну опущену ділянку, а також цілу низку поздовжніх (більш древніх) і поперечних (молодших) порушень. Донеогенова основа має блоково-насувну будову і складається з покривів Татро-Вепорид, Гемерид і П'єнінського та накладеної на них мульди підгальського палеогенового флішу.

Наведено дані літолого-стратиграфічного вивчення відкладів грушівської світи нижнього міоцену - верхнього олігоцену (егер), що базуються на аналізі фактичного матеріалу. За розбивками свердловин побудовано карту товщин відкладів світи, зроблено висновки щодо початкового етапу розвитку Закарпатського прогину, а також наведено локалізацію найперспективніших ділянок для пошуків вуглеводнів.